УКРАЇНСЬКА МОВА

Цикл уроків 

української мови

з теми "Іменник"
6 клас
Тема:   Іменник: лексичне значення, морфологічні   

              ознаки, синтаксична  роль

Мета:   узагальнити і систематизувати вивчене про іменник у початкових

                      класах;  поглибити знання про лексико-граматичні, морфологічні

                      категорії іменників, їхню синтаксичну роль;  сприяти зміцненню

                      навичок визначення роду, числа, відмінка іменників; 

                      розвивати орфографічну і пунктуаційну грамотність;

                      формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах,

                      визначати їх роль у реченнях;  розвивати творчі вміння, логічне

                      мислення, уяву;  прищеплювати любов до рідного слова, повагу до

                      свого народу, землі, до традицій, минулого.

Очікувані результати

Учні повинні знати:

визначення іменника як самостійноїчастини мови, розряди іменників за значенням, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, правопис іменників – власних назв.

Учні повинні вміти:

знаходити іменники в реченні, визначати їх розряд за значенням,           морфологічні ознаки та синтаксичну роль, володіти навиками правопису іменників, використовувати іменники в реченнях.                                    

Форма уроку:  урок – ярмарок

Обладнання: підручник, узагальнювальна таблиця «Іменник як частина      мови»,  картки із завданнями, «віяло» із запитаннями.

  

                                                                       Хто не знає свого минулого,

                                                                           той не вартий майбутнього.

                                                                                                              Народна творчість.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

      Учитель.  Діти, у п’ятому класі ми з вами розпочали вивчення нового

      розділу – морфології. Згадайте, що вивчає морфологія?

-         Назвіть самостійні частини мови.

-         Службові частини мови.

-         Які  із них є змінними, а які не змінюються?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

·          Гра «Поле чудес»

       Учитель.  Ви помітили, що сьогодні урок незвичайний. Чим саме? Спробуйте відгадати. Це слово складається з семи букв, іменник чоловічого роду, означає торг, що відбувається регулярно в установлений час, на певному місці для продажу і закупівлі товарів. (Діти відгадують і записують слово).

      Вірно, це ярмарок. Підберіть ще синоніми до цього слова.

               На ярмарку не тільки купували товар, а й переймали кращий досвід, зразки одягу, вчилися пісень, дивилися вистави.

           Хочу попередити, шо кращі ярмаркові дбали про якість товару, який пропонували покупцям, адже від попиту залежав заробіток. І ви, діти, як справжні ярмаркові, покажіть себе, свої знання, подбайте, щоб ваші відповіді

       були чіткі, зрозумілі, виразні, правильні.

ІV. Опрацювання теоретичного матеріалу

       Учитель. А як же раніше їхали на ярмарок?  (Пішки, волами, кіньми).

       На ярмарку завжди людно. Тому ходити цілою групою буде важко. Щоб нам було легше рухатися, я вас об’єднала у малі три групки:

               І група – «Думка»;

               ІІ група – «Пошук»;

               ІІІ група – «Творчість».

            Отож, вмощуйтеся зручніше, щоб добре було сидіти, випрямте свої спинки, адже українські парубки і дівчата завжди були стрункими. Поїхали!

1.      Випробування на кмітливість

              Ось ми вже з вами перед ярмарковою брамою, та туди не впускають, бо треба пройти випробування на кмітливість . Таким випробуванням стане для вас «Морфологічний тренінг».

              Ви повинні чітко, правильно дати відповіді на запитання. Пригадайте вивчене про іменник у попередніх класах.

              І група

-         Дайте визначення іменника.

-         Як змінюються іменники?

-         А яка граматична категорія для іменників є незмінною?

ІІ група

-         Підберіть приклади іменників.

-         Проілюструйте на прикладах, як змінюються іменники.

-         Наведіть приклади іменників різних родів.

ІІІ група

-         Підсумуйте все сказане про іменник і дайте характеристику цій частині мови, спираючись на таблицю (Один учень характеризує за таблицею).

2.     Робота з підручником

Звірте свої знання з матеріалом, вміщеним у підручнику на сторінці 76 – 77

-         Що нового ви дізналися про цю частину мови?

      

          Думаю, що ми тепер маємо повне право в’їхати на ярмарок. Брама перед нами відчинена . Ласкаво просимо!

V. Виконання завдань

1. Робота із текстом

           Прочитати уривок із гуморески Остапа Вишні «Ярмарок». (Роздруковані тексти є у кожного учня).

           На ярмарок треба зарані вирушати, щоб і місце вибрати, щоб і стати як слід. Дехто ще звечора волами посунув. Куди око дістає, дорогою вози тягнуться. І кіньми, і волами, і коровами. І гарби, і вози, і возенята…

                                                                                                                                            Остап Вишня.

-         Поясніть значення виділених слів.     

2.Вибірково-розподільна робота в групах

         

     І група

        В колонку виписати іменники з тексту, визначити розряд за значенням: назви істот, чи неісот.

           ІІ група

        Визначити число і рід виписаних іменників.

           ІІІ група

        Визначити відмінок іменників.

    Учитель. Діти, ми приїхали на ярмарок на своєму возі. Ось він стоїть, застелений килимами. Такою була традиція українців. А коні наші пасуться, бо добрий господар не залишає коней в упряжі.

3.    Інсценізація діалогу.    

             Подивіться: біля нашого воза якісь люди стоять. Ми вчимося на уроках складати діалоги. Зараз послухайте зразок діалогу-гуморески, який для вас підготували учні з групи «Творчість».

               Діалог-гумореска

-         Гей, дядьку, куди їдете?

-         На ярмарок, куди ж іще?

-         А звідки ви?

-         З Ковалів.

-         Та я не питаю, якого ви роду.

Село ваше як зветься?

-         Я й кажу: Ковалі.

-         А самі ж ви хто будете?

-         Коваль.

-         Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.

-         Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.

        Робота в групах

      І група

    Запишіть останню репліку, визначіть власні і загальні назви.

      ІІ група

    Розберіться з ковалями, поясніть правопис цих слів. (Репліка написана на дошці).

      ІІІ група

         Випишіть репліки із звертаннями, поясніть розділові знаки при звертаннях, інтонацію, визначте відмінок іменників-звертань.

 

 Учитель. Діти, для чого ж ми приїхали на ярмарок? (Щоб купувати). І кого ж тут тільки немає, і чого ж тут тільки не побачиш. І не протовпишся: той купує, той торгує, той прицінюється. Але ми з вами якось проберемося крізь натовп і все-таки роздивимось, а дорогою ще й запишемо, кого й що побачили. Можливо, щось і собі виберете.

3.      Вибірково-розподільний диктант   

Робота в групах

         З тексту, який я буду читати, виписати іменники за розрядами. Нехай вам у цьому допоможуть консультаційні картки, які лежать перед вами.

     (Картки роздає консультант).

                 

            Картка 1                                                     Картка 2

                    Істоти:                                                         Неістоти:           

назви домашніх тварин:                                      назви посуду:

                                                    

назви свійських птахів:                                        назви продуктів харчування:

                                                                   Картка 3

                                                                   Неістоти:

                                                        назви знарядь праці:

                                                        назви одягу:    

       Ярмарок починається ще за воротами. Продається тут усе: корови, свині, ножиці, свити, щипці, вила і хустки, воли, вівці, кози, індики, дріжджі, миски і горшки, молоко, масло, вершки, чоботи, спідниці і каструлі, ложки, граблі і гвіздки, горнята, кури, гуси, молотки, вила, глечики, качки, ще й коні.

    Учитель. А ця жінка кого продає?

                           (Інсценізіція пісні «Ой там, на точку, на базарі»).

   

            Діти, чи може таке бути в реальному житті? Якою ж ця жінка є за характером? (Жартівливою).

5.  Диференційовані завдання

         Зробити синтаксичний розбір речень. Надписати над кожним словом частину мови. Визначити рід, число, відмінок кожного іменника.   (Двоє учнів біля дошки).

           І група:   Ярмарок починається ще за воротами.

          ІІ група: Ой там, на точку, на базарі жінки чоловіків продавали.

          ІІІ група: За допомогою методу «ПРЕС» довести, що виділені слова – іменники.

6. Вільне письмо « Мої враження від ярмарку»

     Вжити іменники – назви істот і неістот, власні і загальні назви.

        Учитель. От скрізь ми з вами на ярмарку побували, всього скуштували, спродалися і скупилися. Час додому.

        Притихає навкруги. Попід возами, попід гарбами сидять купки, підобідують. Ще година – і затихає ярмарок… Тічок порожній (О. Вишня).

VІ. Підсумки уроку

        Учитель. Ми добре поярмаркували. Себе непогано показали, на людей подивилися, щось собі придбали. Я також купила віяло, та незвичайне, бо на кожній частинці його є запитання до вас. Я подарую кожному частиночку віяла. Ви отримали запитання. Дайте на них відповіді.

     (Вчитель опитує учнів).

          * Інтерактивна вправа «Мікрофон»

   Оцінювання відповідей учнів, мотивація оцінок.

    

        Учитель. Ми сьогодні ще раз згадали про минуле нашого народу, його традиції, звичаї, і собі набралися досвіду.

     Аналіз епіграфа.

V. Домашнє завдання      

      Обов’язково: виконати вправу з підручника (на розгляд учителя).

      За бажанням: скласти діалог «На ярмарку», вживаючи іменники - назви істот і неістот, власні і загальні назви.

Тема:       Іменники – назви істот і неістот.

              Іменники загальні і власні назви.

             Велика буква і лапки у власних назвах

Лексична тема:   Квіти чарують, квіти милують

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови;

                 удосконалювати вміння визначати іменники – назви істот і неістот, розрізняти власні і загальні назви;

                 формувати загальнопізнавальні вміння знаходити власні і загальні назви

                 у текстах;

                 розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях;

                 виховувати почуття естетичної насолоди, вміння бачити прекрасне у житті природи і людей.

Очікувані результати

Учні повинні знати: розряди іменників за значенням: власні і загальні назви, назви істот і неістот, правила правопису іменників – власних назв.

Учні повинні вміти:  знаходити власні і загальні назви у текстах, правильно їх писати; визначати іменники – назви істот і неістот; складати власні висловлювання, використовуючи різні категорії іменників.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок

Обладнання: узагальнювальна таблиця «Розряди іменників за значенням»; картки із роздрукованим текстом і завданнями до нього; малюнки, фотографії із зображенням квітів; «ромашка» із запитаннями, підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

      Мотивація навчальної діяльності

1.      Розгадування кросворда.

-     Впишіть у клітинки, що  по горизонталі,  відповіді на запитання.

       У виділеному  вертикальному рядку прочитаєте назву лексичної теми уроку.

      

1
								2
						3
				4
						5

1.       Частина мови, що називає предмет.

2.      Змінювана морфологічна ознака іменника.

3.      Стала категорія іменника.

4.      Іменники, що відповідають на запитання хто.

5.      Змінювана морфологічна ознака іменника.

Вчитель. Отож, мова йтиме про квіти. Лексична тема уроку «Квіти чарують, квіти милують».

2.     Узагальнювальні запитання до класу.

·         Метод «Мікрофон» (учень бере інтерв’ю в учнів).

     Орієнтовні питання для інтерв’ю.

-         Який розділ мовознавства, що вивчає частини мови?

-         Дати визначення іменника.

-         Назвати розряди іменників за значенням.

-         Які морфологічні ознаки іменників ?

-         Яка початкова форма іменника?

-         Якими членами речення можуть виступати іменники?

3.      Взаємоперевірка домашньої вправи. (Зразок записаний вчителем на дошці)

4.      Перевірка творчої роботи – діалогу-жарту «Зустріч кумів на ярмарку».

5.      Робота біля дошки.

Порівняти написання співзвучних слів у словосполученнях  лівої і правої колонок і пояснити його:

        квітка ромашка                            цукерки «Ромашка»

        лілія серед латаття                      вродлива Лілія

ІІІ. Повідомлення теми, мети і очікуваних результатів уроку

        Запитання до учнів.

         -- Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

         -- Що повинні знати і вміти після вивчення цієї теми?

              (Учні зачитують зі слайда очікувані результати уроку).

     

ІV. Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу

1.       Робота з текстом. (Роздруковані тексти є у кожного учня).

Виразно прочитати текст. Визначити його головну думку.

        Те, що квіти приносять радість, естетичну насолоду – знають усі люди. А крім того, поміж квітами існують свої певні стосунки. Не всі вони уживаються одне з одним на клумбі й у вазоні. Спробуйте поставити разом бузок і тюльпан, і ви переконаєтеся у цьому.

      Властивості квітів побачили люди здавна.

      Тому на городі поміж капустою, картоплею, соняхами знаюча господиня насаджувала квіти. Проте не будь-які і не будь-де…

      Є квіти, які захищають городину від шкідників. Приміром, чорнобривці й хризантеми відлякують своїм запахом комах та метеликів. А з допомогою чистотілу можна знищити шкідливі бактерії в самому грунті.

                                                                                                                   (З газети.)

-         Виписати іменники, що відповідають на запитання що?

(1-ий варіант).

-         Виписати іменники, що відповідають на питання хто?

-         (2-ий варіант).

-         Підібрати синоніми до слова  насолода. (Радість, задоволення, щастя).

-         Зробити синтаксичний розбір виділених речень. (За варіантами).

2.      Підсумки учнів про розряди іменників за значенням.

3.     Робота з підручником. «Велика буква і лапка у власних назвах».

V. Практична робота

       1. Вибірково-розподільна робота.

           Прочитати текст, виписати з нього іменники. Розподілити їх на дві групи:

           1-ий варіант – загальні назви;

           2-ий варіант – власні назви.

      Благословенним і чарівним вважається той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі. Та якщо до уваги взяти те, що майже на всіх наших сільських квітниках стелиться цей вічнозелений чагарник, то і цілу Україну можна назвати барвінковою.

                                                                                                                      (З газети).

·           Метод «Прес», пояснити написання виділених  іменників з великої букви.

-         Я думаю…

-         Тому що…

-         Наприклад, …

-         Отже, …

2. Робота біля дошки.

Написати правильно, розкриваючи дужки. Пояснити правопис    іменників. (Текст написаний на дошці).

К(к)онвалія – багаторічна Р(р)ослина. Вона поширена в Є(є)вропі, С(с)ередземномор’ї, С(с)хідному С(с)ибіру, на Д(д)алекому С(с)ході, в К(к)итаї та П(п)івнічній А(а)мериці. Трапляється К(к)онвалія майже по всій У(у)країні.

   

     4. Слухання аудіозапису пісні у виконанні  Ірини Федишин «Лише у нас на Україні».

Завдання. -  Виписати іменники – назви рослин та власні назви.

                     -   Доповнити прислів’я назвами рослин.

Без ……… і ………. нема України.

     3. Робота в парах.

                 Побудувати пари словосполучень зі словами так, щоб в одному слово було    загальною  назвою, а в іншому – власною. Пояснити правопис.

Зразок: червона калина – фабрика «Калина».

Барвінок, айстри, чорнобривці, лілея, орхідея, жасмин.

           4. Творча робота.

    Скласти усне висловлювання про вашу улюблену квітку (5 -6 речень).

            (Демонструються слайди із зображенням різних квітів).

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого на уроці

            1. Мова квітів.

          Квіти чарують, квіти милують.

Ними можна виразити найпотаємніші,  найтонші сторони душі.

 Кожна квітка неначе промовляє. Квіти іноді розкажуть втричі більше,

 ніж    слова.                                                       

                           Айстри – сум;

                          волошка – простота, ніжність;

                          гвоздика – мужність, стійкість;

                          дзвоник польовий – вдячність;

                          конвалія – приховане кохання;

                          лілія біла – чистота;

                          мак – краса, молодість;

                          мальва – холодність;

                          нарцис – гордість, самозакоханість;

                          півонія – довголіття;

                          троянда – кохання, здоров’я;

                          фіалка – сором’язливість;

                          пролісок – ніжність, вірність;

                          ромашка – кохання та мир.

      2. Гра «Знаєш – не знаєш».  

           Народне ворожіння з ромашкою.

(На кожній пелюстці ромашки, виготовленій із паперу, записані запитання.

Учні почергово відривають собі пелюстку і дають відповідь на запитання).

Орієнтовні запитання:

-         Що нового ви дізналися про іменник?

-         Чим відрізняються іменники – назви істот від іменників – назв неістот? Навести приклади.

-         Які іменники відносяться до загальних назв? Навести приклади.

-         Як пишуться іменники – власні назви?

Навести приклади.

-         У яких випадках іменники – власні назви беруться в лапки?

Навести приклади.

VІІ. Підсумки уроку

            -   Чи досягнуті цілі уроку? (Перегляд слайду з цілями, відповіді учнів).

VІІІ. Домашнє завдання

Обов’язкове:   вивчити теоретичний матеріал з підручника,

                            виконати завд. 60, 61 у робочому зошиті;

Вибіркове:      написати міні-твір «Яку квітку я подарував(ла) би».

Тема:    Рід іменників. Іменники спільного роду

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти   зміцненню навичок визначати рід іменників; сформувати поняття про іменники спільного роду; розвивати вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати творчі вміння використання іменників спільного роду у власних текстах; виховувати любов і повагу до батьків, домівки, рідного краю.

Очікувані результати

Учні повинні знати: розподіл іменників за родами: чоловічий, жіночий, середній,спільний; особливості іменників спільного роду.

Учні повинні вміти: визначати рід іменників; знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного роду у тексті; використовувати іменники спільного роду у власних висловлюваннях.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: узагальнювальна таблиця «Категорія роду іменників»; картки з роздрукованим текстом і завданнями  до нього.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація і систематизація вивченого матеріалу

1.     Перевірка домашнього завдання. (Фронтально).

2.     Словниковий диктант.

Леся Українка, Великдень, майдан Незалежності, День незалежності, Верховна Рада, Полярна зірка, поезія “Мрії”, Різдво Христове, К(к)олобок,  річна Західний Буг, Мати Божа, Венера, Президент України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

* Емоційний тренінг (виразне читання класу хором)

                                              Ми всі – з українського роду.

                                              З блакиті його, висоти.

* Запитання до учнів.

    - У якому значенні вжито виділене слово в реченні?

    - А ще в яких значеннях воно вживається?

    - Рід – категорія змінна чи постійна іменників?

    - Назвіть змінні морфологічні ознаки.

ІV. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів уроку

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

      1. Пізнавальне завдання.

      У багатьох мовах світу (наприклад, в англійській, турецькій, вірменській, китайській) іменники не мають ознаки роду. А в деяких наші іменники належать до інших родів. Наприклад, у німецькій мові  ніж – «дас мессер» - середнього роду, а ложка – «дер льоффель» - чоловічого роду.

       Послухайте розповідь і дайте відповідь на питання «Чому?».

Суперечка

Якось у ресторані сиділи за обідом три жінки: українка, німкеня та вірменка. Раптом на підлогу впала ложка.

- Ой! – вигукнула українка, згадавши давню прикмету. – Ложка впала – якась дама спішить до нас у гості.

- Чому дама? -  здивувалася німкеня…

3.     Пояснення вчителя.

Кожному іменнику властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняють стать і вік істот: хлопець – дівчина, чоловік – жінка, голуб - голубка – голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.

4. Виконання завдання 63(С. 37)  у робочому зошиті.

Підберіть можливі відповідники жіночого та середнього роду до поданих іменників.

5.     Проблемне запитання.

1)           Як ви гадаєте, чи виправдане таке вживання іменників?

        До якого роду вони належать?

        Вчитель Ярослав Богданович - вчитель Ганна Іванівна;

        оператор Василь Степанович – оператор Тетяна Володимирівна;

        космонавт Юрій Гагарін - космонавт Валентина Тережкова;

        директор Богдан Васильович – директор Людмила Федорівна.

Висновок вчителя.  Отже, деякі іменники належать лише до чоловічого роду, хоча можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі.

 

2)           Як визначити рід таких іменників:

Бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша.

Коментар вчителя. Як бачимо, ці іменники можуть називати осіб як жіночого, так і чоловічого роду. Вони належать до спільного роду.

Який ти плакса, Петре! Не будь плаксою, Оленко!

Сюди ж належать іменники суддя, листоноша – назви професій на –а, -я.

6. Закріплення отриманої інформації за підручником. (С. 136)

 -  Що нового про категорію роду іменників ви дізналися із прочитаного?

          6.1. Усне виконання вправи 241.

     

7. Пояснення вчителя.

У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, радість, захоплення.

Запам’ятайте рід іменників:

чоловічий рід: біль, дріб, зяб, кір, накип, насип, нежить, пил, полин, рояль,   рукопис, сажень, Сибір, собака, степ, ступінь, толь, тюль, шампунь;

жіночий рід: адреса, вуаль, нехворощ, путь, розкіш.

Паралельні варіанти (форми)  роду:

Зал – зала;

сусід – сусіда;

плацкарт – плацкарта;

довіра - довір’я;

цебер – цебро;

     спазм – спазма.

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.     Розподільний диктант.

Подані іменники розподілити у чотири колонки відповідно до роду: чоловічий, жіночий, середній, спільний.

Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, жаль, кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб, директор.

Додатково.  У виділених словах поставити наголос.

2.     Лінгвістична гра «Одним словом». (Біля дошки три учасники).

Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду .

  

1)    Працьовита, роботяща людина – роботяга.

2)    Людина, яка говорить багато, беззмістовно – пустомеля.

3)    Неуважна людина – роззява.

4)    Людина з дефектом мови – недоріка.

5)    Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного нагадування – самоучка.

6)    Той, хто мешкає поруч – сусіда.

7)    Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам – листоноша.

Додатково. Пояснити лексичне значення слів кореспонденція, адресат.  При необхідності звернутися до тлумачного словничка.

3.  Диференційовані завдання       

                1- й ряд

Розібрати іменник роботяга за будовою.

        2- й ряд

Зробити словотворчий розбір слова листоноша.

        3- й ряд

Ввести  іменник листоноша у самостійно складене речення.

4. Гра «Додайте прикметник» (Виграє той, хто зробить менше помилок у визначенні роду іменників).

Путь, магістраль, полин, степ, дріб, рояль, тюль, шинель, емаль, туш, гуаш,  шампунь.

5. Вправа «Коректор».

Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення.

З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

VІІ. Систематизація і узагальнення знань.

          1. Метод «Мозковий штурм».

              - Чи змінюються іменники за родами?  

         2. Бесіда.

             - Що нового ви дізналися про роди іменників?

             - Що слід пам’ятати про іменники спільного роду?

             - Що ви можете сказати про визначення роду іменників – назв  професій?

             - Наведіть приклади речень з такими іменниками.

             - Чи досягнуті цілі уроку?

         3. Рефлексія.

-  Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення.

1) «Найбільші труднощі явідчув(ла) …»;

2) «На наступних уроках мені б хотілося …»;

3) «Я зрозумів(ла), що …».

VІІІ. Домашнє завдання

Обов’язково: вивчити матеріал підручника, виконати вправу

Вибірково: написати твір-роздум «Яких людей я не поважаю»,    використовуючи іменники спільного роду.

Тема. Відмінки іменників, їх значення.

 Кличний відмінок  в українській мові.

Мета: систематизувати й узагальнити відомості про відмінки іменників; формувати вміння правильно визначати відмінки іменників та ставити їх у потрібній відмінковій формі; поглибити знання про кличний відмінок іменників і його використання в реченнях із звертаннями; сприяти виробленню навичок правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення,  пам’ять, спостережливість, самостійність, творчі здібності; виховувати любов до української мови, старанність і наполегливість у навчанні, інтелект учнів, кмітливість та винахідливість, потребу в самовдосконаленні й самовихованні.

Очікувані результати

Знати:

•        відмінкові запитання, їх значення;

•        особливості кличного відмінка, його використання в реченнях із звертаннями.

Вміти:

•        ставити іменники в потрібній відмінковій формі, правильно писати їх відмінкові закінчення;

•        знаходити іменники в тексті, визначати їх відмінок;

•        вживати іменники у формі кличного відмінка в реченнях із звертаннями;

•        створювати власні висловлювання, вживаючи іменники в різних відмінкових формах.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Методичне забезпечення: комп’ютер, проектор, екран,  підручник, таблиця «Відмінювання іменників», картки із завданнями, презентація «Відмінки іменників, їх значення. Кличний відмінок в українській мові».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. (Слайд 1).

     Запитання до учнів:

Ø Висловіть свої міркування щодо почутої пісні.

Ø Про що ця пісня?

Ø Підберіть синонім до слова веселка.

Ø До чого закликає пісня? Як ви розумієте такий образний вислів: «Будем   дбати, шанувати прадавні криниці»?

   Отож, щоб і у вашому серці «засяяла веселка», вам потрібно сьогодні на уроці її засвітити. А зможете ви це зробити за допомогою своїх знань, розуму, кмітливості.

Ø Скільки кольорів у веселці?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

     «Веселкова вікторина». (Слайди 2, 3).

Ø Вам потрібно правильно виконати «Веселкову вікторину», у якій 7 запитань, як і кольорів у веселці. (Демонструються слайди із запитаннями вікторини).

1. Виберіть рядок, у якому всі спільнокореневі слова -  іменники.                                                                                 

     А) Береза, березень, берізка, березняк, підберезник;                                                                                   

     Б)  веселка, веселковий, веселитися, веселощі, весело;                                                                                    

     В)  музика,  музикант, музичний,  музикально.

    2. Укажіть правильне твердження:                                 

    А) іменник змінюється за родами, числами і відмінками;                                                                                       

    Б) за особами, числами і відмінками;                                      

          В) має рід, змінюється за числами і відмінками.

    3. У котрому рядку всі іменники спільного роду?            

  А) Микола, суддя, базіка, родина;                                    

  Б) листоноша, староста, недоріка, лівша;                         

  В) Ілля, стаття, насіння, колега.

    4. Укажіть рядок, у якому всі іменники збірні.           

А) Жіноцтво, збіжжя, дітвора, сміття;                   

Б) мушва, камені, товариство, висівки;                     

В) гілля, молодь, корені, макарони.

5.  Визначте ряд іменників, що вживаються лише в множині.                                                                              

     А) Вершки, огірки, ковзани, носилки;                           

         Б) надра, гроші, колосся, меблі;                                       

         В) Суми, парфуми, посиденьки, веселощі.

    6. У котрому рядку іменники чоловічого роду?          

        А) Бригадир, Микита, невдаха, нежить;                   

        Б) тюль, Сибір, інженер, біль;                                    

       В) гуляка, забудько, бібліотекар, вуаль.

   7. Які іменники не мають роду?                                     

      А) збірні;   

      Б) назви неістот;   

      В) множинні.

Ø Яка послідовність кольорів і яке символічне значення вони мають? (Перегляд слайдів 4, 5).

ІV. Оголошення теми. Колективне визначення мети й завдань уроку.      (Слайди 6, 7).

Сім кольорів веселки – як сім нот у музиці, як сім відмінків у мові. Тому-то наша українська мова така мелодійна і багата.

Ø Чого очікуєте ви від сьогоднішнього уроку?

Ø Зачитайте зі слайду навчальні цілі уроку. (Учні зачитують).

V. Опрацювання теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи.

 Спочатку з’ясуємо, що ви знаєте про відмінювання іменників.

1. Запитання до учнів:

Ø  Який відмінок називається прямим?  А які непрямими?

Ø  Що вам відомо про кличний відмінок? З якою метою він уживається в реченні?

     2. Аналіз таблиці «Відмінювання іменників».

     3. Робота з текстом пісні. (Текст пісні на слайді 8).

Про калину пісня лине, до неба злітає.

Гей, родино, Україна веселкою грає.

Синє небо обіймає золоті роздоли.

Нас чекає, зустрічає веселкова доля.

                    Приспів:

Хай у кожному серці, наче сонячна мрія,

Заспіває веселка на добро і надію!

Понад світом-дивоцвітом веселка іскриться.

Будем дбати, шанувати прадавні криниці,

Ярославові поради, Кобзареве слово,

Честь козацької громади, солов'їну мову.

Завдання:

Ø Назвіть кілька іменників, що вживаються тільки в однині.

    (Калина, Україна, небо, добро, світ-дивосвіт, честь).

Ø Назвіть іменник, що вживається тільки у множині. (Роздоли).

Ø Над кожним іменником у тексті олівчиком надпишіть відмінок.

(Учні 1 варіанту працюють над першою строфою пісні, учні      

 2 варіанту – над другою строфою).

4. Робота з підручником.

Ø Звірте свої міркування з теоретичним матеріалом підручника

   на С. 140.

Ø Що нового ви дізналися?

  

VІ. Практикум-узагальнення.

      Учитель. Щоб засяяла веселка усіма барвами, вам потрібно її засвітити – виконати сім завдань, кожне із яких відповідає за певний колір. Якщо ви його правильно виконаєте, колір засяє.

     Завдання 1. Робота біля дошки.

Ø  Провідміняйте виділені в  тексті пісні слова. (Біля дошки 4  учні).

Ø Знайдіть у тексті пісні ускладнені речення. Укажіть, чим саме вони ускладнені. 

Завдання 2. (Слайд 9).

Ø Запишіть речення. Назвіть іменники, ужиті в кличному відмінку.

Яку роль виконує в реченнях кличний відмінок?

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Цвіти, барвіночку, з весни до зими.

Краю мій, ми дочекалися весни.

Завдання 3.  Гра «Розсипані речення». Робота в групах.

 (Творче конструювання речень за опорними словами)

Ø Відновіть порядок слів і утворіть речення.

(Учні кожної групи отримують конверти, у яких розсипані слова;

 з тих слів потрібно створити речення).

І група:  дитиною, цвіте, любуйтеся, коли,

               а , росте, - коли,  калиною .

ІІ група: водиця, де, там, вербиця –,

                срібліє, здорова.

ІІІ група: бiля хати, заснули, мiсяць,

                 колихати,  їх, вийшов, мальви.

(Демонструється слайд 10).

Завдання 4. (Слайд 11).

Ø  Утворіть словосполучення, добираючи до дієслів іменники, які відповідали б на подані в дужках запитання. Визначте відмінки іменників.

Заспівати (що?, про кого?);

грати (з ким?,у що?);

посадити (що?, де?).

підливати (що?, чим?, де?);

в’язати (що?, у що?);

оберігати (що?, від чого?,від кого?).

Завдання 5  “Коректор” Робота в парах.

Ø  Виправте помилки, допущені при вживанні відмінкових форм іменників.

    Дякувати знайомого –

    зневіра в завтрашній день –

    конкурентом команді був –

    пам’ятник Б. Хмельницького –

    на противагу усталених поглядів –

    бути у розпачу –

    заходьте, пан Михайло –

    на Далекому Сходу –

    мешканці Могилів-Подільська –

    всупереч власного бажання –

Ø За зразком перевірте товаришу по парті написане.

    (Демонструється слайд 12).

Зразок. Дякувати знайомому;   зневіра в завтрашньому дневі; конкурентом команди був;    пам'ятник Б. Хмельницькому;  на противагу усталеним поглядам;  бути у розпачі; заходьте, пане Михайле; на Далекому Сході;   мешканці Могилева-Подільського,  всупереч власному бажанню.

Завдання 6. (Слайд 13).

Ø         Випишіть із тексту іменники, виділяючи закінчення.

    Поміркуйте, яку роль виконує закінчення  в іменниках.

Україно моя веселкова,

Переконаний твердо в однім,

Що мені усміхнулася доля

Народитись під небом твоїм.

  Вірний цьому святому куточку,

Де сади – не сади - вишняки!

Мережкову вкраїнську сорочку

Одягну у далекі шляхи.

Завдання 7.  Творча робота. (Слайд 14).

Ø  Завершити висловлювання

«Я хочу, щоб веселка засяяла над моїм дитинством, над моїм життям…»

VІІ. Рефлексія.

      Учитель. Отож, діти, ви успішно виконали завдання, засвітили усі сім кольорів веселки. 

Ø  Чи важко вам це вдавалося?

Ø  Які завдання викликали труднощі?

Ø  А що було на уроці найцікавішим?

Ø  Чи ж вдалося вам досягнути цілей уроку?

(Аналіз учнями цілей уроку, які демонструються  на слайді 15 ).

VІІІ. Домашнє завдання.

Обов’язково:

опрацювати теоретичний матеріал за підручником,  виконайте

вправу 255.

Вибірково:

виготовити картки чи тестові завдання для перевірки знань

із теми “Відмінки іменників. Кличний відмінок“.

ІХ. Підбиття підсумків уроку. (Слайд 16).

Учитель. На завершення я скористуюся символічним значенням    кольорів і побажаю вам

енергії, сміливості, швидкості;

бадьорості й оптимізму;

радості, хорошого настрою;

життєвої рівноваги;

довіри і щирості;

душевного спокою;

творчого натхнення.

Конспект уроку української мови

у 8 класі

Тема : Види обставин. Зимові свята на Україні

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про обставину як другорядний член речення; формувати вміння визначати види обставин за значенням  удосконалювати навички  правильно використовувати різні види обставин як в усному , так і в писемному мовленні; виховувати любов до рідного краю ,його мови,традицій.

Очікувані результати

Учні повинні знати:

визначення обставини, види обставин за значенням, чим вони ви­ражаються, цикл зимових свят на Україні.

Учні повинні вміти:

знаходити обставини у тексті, визначати їх вид, будувати речення з обставинами різних видів, висловлювати власні думки.

Тип уроку : формування знань, умінь і навичок учнів.

Обладнання : підручник, таблиця «Другорядні члени речення. Обставина», картка « Види обставин», ілюстрації про зиму, картка « Цикл зимових свят на Україні», аудіозаписи колядок.

Міжпредметні зв 'язкшмужка ,фольклор, образотворче мистецтво

Хід уроку

І.   Організаційний етап

ІІ.  Мотивація З'ясування емоційної готовності учнів
Слово вчителя.

Виплакала осінь свої останні дні й увійшла в зимовий сон. Прийшла улюблена пора дітей і дорослих - білосніжна зима.

- Чи любите ви зиму? Чому?

- Якими святами багата зима?

- Чи всі свята ви згадали ? Зверніться до картки «Цикл зимових свят на Україні».

Споконвіку зимові свята супроводжували численні традиції, звичаї, обряди, вірування.

Про зимові свята на Україні ми будемо говорити при вивченні видів обставин, адже такою є тема нашого уроку. Прошу її записати.

(Учні записують тему уроку, вчитель зачитує мету і очікувані результати)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя.

У нашій роботі ми пройдемо декілька етапів.

Отож, перший етап – теоретичний

Пригадаймо те, що вам відомо про обставину.

1.     Бесіда.

- Що таке обставина ?                    

- Чим найчастіше виражається ?

      2.  Робота біля дошки

Зверніть увагу на дошку .Перед вами строфа про зиму.  Знайдіть у ній обставини. На які питання вони відповідають?

Ще вчора кленові акорди

Тремтіли ледь-ледь край доріг,     
          А нині сміливо і гордо

Ступає зима на поріг.

Вчора-коли? (часу), ледь-ледь-як?(способу дії), край-де? (місця),

сміливо і гордо-як? (способу дії), на поріг -куди? (місця), нині -коли,    (часу).

Шукаймо питання в таблиці і визначаймо, до якого виду вони відносяться. Підручник (с.119)

 Другий етап нашого уроку «Від теорії до практики»

Найчастіше обставини виражаються прислівниками. Згадаємо їх написання і напишемо словниковий диктант на тему  «Правопис прислівників. Велика буква у власних назвах».

3.     Словниковий диктант – взаємоперевірка

Один учень працює біля дошки ,потім проводиться взаємооціню-ванння)

Тихо-тихо, назустріч, де-не-де , додому , Син Божий , Новий рік, Різдво , під час , першу , свято , по-українськи, взимку, будь-де, Пресвята Богородиця, хтозна-де, щоденно , надвоє ,с ьогодні, кутя, рано-вранці, Святий вечір, вертеп.

4. Робота в групах

На Андрія - 13 грудня дівчата ворожили.

Ми поворожимо з вами також, але не на судженого, а на речення. Кожна група отримає речення, у якому має визначити головні члени речення, обставину, поставити запитання , її вид. ( Учні кожної групи отримують таблички із записаними реченнями і заповнюють їх).

 - Звичаї об'єднують людей в один народ, в одну націю. ( Яким способом? - спосіб дії).

- Ще більше потемніло.(Наскільки? - міри і ступеня).

- Хто влітку час гайнує, той взимку голодує. (Коли? - часу).

- Пречисті зорі сяють в небі. (Де? - місця).

-Від хвилювання пастушок не міг говорити (Від чого?, з якої причини? - причини).

- Заради світлого майбутнього долаймо труднощі. (З якою метою?, для чого? - мети).

- Не посіявши, не пожнеш. (За якої умови? - умови).

- Люди   співають, незважаючи   на   труднощі. (Незважаючи   на

що?- допустові).

 Третій етап нашого уроку має назву «Від практики до вмінь»

 5.  Моделювання                                                                                 Доберіть обставини зазначених видів до речення :

Бережімо звичаї та традиції свого народу.
           а) Часу;

           б) мети;

           в) допусту;

           г) способу дії.

Четвертий етап нашого уроку «Від умінь до творчості»
6. Виконайте одне із завдань на вибір :       

             6.1. Створіть сенкан «Миколай».

             6.2. Напишіть твір-мініатюру на тему : «Зимові свята на Україні» .
             6.3. Вільне письмо «За що я люблю свято Миколая».

           Визначте вид обставин.

П’ятий етап нашого уроку «Від творчості до пісні»

- Які пісні співають під час свйт?

- Чи знаєте ви колядки? Які?

- А щедрівки?          

Прослухайте колядку , значіть у ній обставини , запишіть їх і визначте вид.

ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап             

        - Чи досягли цілей уроку ?          

      - Який вид роботи найбільше сподобався?Чому?

      - А на завершення нашого уроку напишіть привітання своїм рідним і близьким з Новим роком і Різдвом Христовим.

     - Що ви їм побажаєте?

 V. Домашнє завдання (варіанти):

-складіть діалог на тему: «Зимові канікули»;

-складіть 8 речень, використовуючи обставини різних видів;
-виконайте вправу №169.

Конспект уроку української мови у 9 класі

Тема.  Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

           Краще полотен усіх Левітана осінь у ріднім краю

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про складне речення; дати поняття про  складносурядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; вчити визначати ССР, з’ясовувати засоби зв’язку в ньому, будувати структурну схему ССР; розвивати творчі здібності учнів, уміння аналізувати ССР, доводити власну думку; виховувати естетичний смак, захоплення осінніми краєвидами, любов до рідної природи.

Очікувані результати:

учні знатимуть: визначення складносурядного речення, його будову, засоби зв’язку в ньому;

учні вмітимуть: визначати складносурядне речення, з’ясовувати засоби зв’язку між його частинами, вид сурядних сполучників, будувати структурну схему, створювати власні висловлювання з використанням складносурядних речень.

Обладнання: підручник, таблиця «Види складних речень», комп’ютер, проекти учнів,   аудіозапис  пісні Іво Бобула «Жовтий лист», мелодії Вівальді «Пори року. Осінь», картки із зівданнями, мультимедійна презентація уроку.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  Організація класу

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

1.      Забезпечення емоційної готовності школярів  (Слайд 1).

·        Заслуховування аудіозапису пісні Іво Бобула»Жовтий лист».

2.      Актуалізація суб’єктивного досвіду і опорних знань.

Бесіда

-         Яке враження справила на вас пісня?

-         Про що вона?

-         Лист має і символічне значення. Поясніть його.

-         Які почуття, переживання автор передав мелодією?

-         Отож, про осінь можна говорити як про пору року, стан душі і про період в житті людини. Про це ми і поговоримо на уроці.

ІІІ. Цілевизначення

1.     Оголошення теми, мети уроку (Слайд 2).

-         Невипадково для епіграфа я обрала такий вислів:

«Краще полотен усіх Левітана осінь у ріднім краю»

-         Поясніть його.

-         Про картини Левітана ми поговоримо трохи пізніше. А зараз будемо малювати осінь засобами художнього , образного слова, використовуючи при цьому складносурядні речення.

2.     Ознайомлення учнів із цілями заняття  (Слайд 3).

3.     Визначення власних цілей, узгодження їх із загальними.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Заслуховування повідомлень учнів про складне речення.

Захист презентацій (Слайди 3, 4, 5).

Учень 1  «Поняття про складне речення, засоби зв’язку в ньому».

Учень 2  «Види складних речень».

Учень 3  «Види складносурядних сполучників».

2.     Запитання до класу (дають учні, які готували презентацію).

3.     Бесіда з учнями.

-         Поговоримо конкретно про складносурядне речення. З усього сказаного виберіть ту інформацію, яка стосується складносурядного речення.

-         Зі скількох простих може складатися складносурядне речення?

-         Які за змістом частини складносурядного речення?

-         Які засоби зв’язку у складносурядному реченні?

-         Зобразіть складносурядне речення схематично.

-         Тож сформулюйте визначення складносурядного речення.

4.     Завдання учням.    (Робота в групах).

·        Використавши метод ПРЕС (слайд 6), доведіть, що дані речення складносурядні (речення на картках).

1 група:

    Вересень гортав свої останні сторінки, а вони стояли чіткі, як малювання,    і глибокими стояли води.  (М. Стельмах). 

2 група:

   Коло броду дотлівали жовті віти яворів, а над ними пролітали білі лебеді вгорі.

3 група:

   Вогневим щедрим падолистом осипається осінній календар, і повисли небеса імлисті      вруном набубнявілих отар. 

(Д. Луценко).

5.     «Кодоване письмо» (Слайд 7).

·        Виписати і записати тільки цифри складносурядних речень.

1.     Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля, а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля.

2.     Літечко ворота зачинило й осені ключа від них дало, повагом за хмару зачепилось і у теплий ирій попливло.

3.     Осінній день важким туманом звис, і плаче луг від сивої наруги. (І Савич).

4.     Відтужить осінь сивими вітрами, та струсить листя клен останнє у гаях.

5.     Сонце сміливо розсікало золотими мечами багряну гущавину листя і вигаптовувало на стіні якусь фантастичну плахту.  

    (Б. Антоненко-Давидович).

6.     Надворі почастішали дощі, і появилася рідка іржа на вітах, й легким багрянцем бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д. Луценко).

7.     Я дивлюсь на віти, й лист багряний викликає стільки світлих мрій. 

   (В. Сосюра).

8.     Листя більшості дерев жовтень розфарбував у всі відтінки жовто-червоних кольорів і тільки каштану залишив невеличкі зелені «їжачки».

9.     Гойдає вітер гілочку, розкриваючи зеленого «їжачка», і ось уже падає на землю коричневий блискучий каштанчик.

10.                      Я іду по парку золотому, і прощально осінь шелестить. (В. Сосюра).

11.                      Стоїть сумна берізка під вікном та простягає голісінькі віти сестричкам своїм.

12.                     За вікном шепочуться тополі і пала осінній жар дібров. (Д. Луценко).

·        Якщо ви правильно виписали цифри, то, скориставшись «ключем», ви прочитаєте прізвище відомого композитора-класика.      (Вівальді).

      Ключ: 1 – В; 2 – у; 3 – і; 4 – в; 5 – о; 6 – а; 7 – л; 8 – е; 9 – ь; 10 – д; 11 – я; 12 – і.

6.      Розподільна робота (в групах). 
1 група:  Виписати складносурядні речення з єднальними сполучниками.  
2 група:  Виписати складносурядні речення з протиставними сполучниками.
3 група:  Виписати складносурядні речення з розділовими сполучниками.

 1) Поволі буйнотрав’я пригасає, але цвіте, голублячись до ніг, петрів  батіг.

    (Л. Тендюк).

2) Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук.

   (Л. Костенко).

3) Чи метеор враз висвітлив вікно, чи, може, то меткий листок багряний?

    (В. Грипас).

4) Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів’яло.       

   (В. Сосюра).

5) Чи ти вночі зітхаєш надворі, чи то вже вереснева ніч зітхає… Чи ти вночі вмиваєшся слізьми, чи ніч взялась виплакувати очі.  (Є. Гуцало).

6 ) Сивіє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі. 

     (М. Волощук).

7) Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставом.

   (В. Лупейко).

8) Сперш довго ліс на гуслі грав зелені, а потім виплив вересневий день.

   (М. Танк).

7.      Робота біля дошки з картками  (по одному учневі з кожної групи).

Картка 1

·        Запишіть речення, підкресліть граматичні основи, визначте засоби зв’язку між частинами, тип речення, накресліть структурну схему.

        Стоїть ще літо, але тихий сум вже осінню в повітрі повіває.

                                                                                           (Г. Рибцуняк).

Картка 2

·        Запишіть речення, підкресліть граматичні основи, визначте засоби зв’язку між частинами, тип речення, накресліть структурну схему.

                  Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між  намистин.                                                                     (Є. Гуцало)

        Картка 3

·        Запишіть речення, підкресліть граматичні  основи, визначте засоби зв’язку між частинами, тип речення, накресліть структурну схему.

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в   заломах провалля.                                                     (М. Коцюбинський).

8.     Творча робота

8.1. Бесіда за картинами Левітана (Слайд 8).

-         Якими тонами скористався Левітан, малюючи осінні пейзажі?

-         Яку осінь він зобразив?

-         Художник зобразив осінь пензлем і фарбами на полотні, а ми будемо малювати цю чарівну пору року засобами образного слова.

8.2. Читання вчителем поезії «Малюю осінь».

8.3. Завдання учням

·        Напишіть невелику творчу роботу, використовуючи складносурядні речення.

1 група – твір-розповідь «Щедрі дари осені»;

2 група – твір-опис «Золотокоса осінь»;

3 група – твір-роздум «Осінь як стан душі».

·        При написанні творчої роботи вам може допомогти музика Вівальді «Пори року. Осінь», яка прозвучить, адже вона відображає певний «осінній» стан душі,  а також осінні пейзажі .

(На слайдах демонструються різноманітні осінні пейзажі і одночасно звучить музика Вівальді «Пори року. Осінь»).

8.4. Зачитування учнями творчих робіт, аналіз їх учителем і учнями.

V.  Рефлексивно-оцінювальний етап

      *  Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» (Слайд 13).

          Закінчити речення :

1)    «Я повторив (повторила) раніше вивчений матеріал…»;

2)    «Я висловлював(ла) такі ідеї: …»;

3)    «Я працював(ла) у групі (біля дошки ), виконуючи такі завдання: …»;

4)    «Найбільше мені сподобалося…»;

5)    «Настрій на уроці …, мої очікування …».

VІ.  Домашнє завдання (Слайд 13)

        Обов’язково: вивчити теоретичний матеріал про складносурядне речення

                                ( параграф 2);  виконати вправу 34.

         Вибірково: написати твір-роздум «Осінь у житті людини».

Цікаві  блоги й сайти

• Чиста мова  
• СловОпис  https://plus.google.com/+СловникСловОпис/posts     
• Відчуй мову  https://www.facebook.com/slovopys    
• UA модна http://www.uamodna.com/articles/-8-poshyrenyh-pomylok-v-ukrayinsjkiy-movi/   
• Мова ДНК нації  https://www.facebook.com/mova.ukr  
• Поради зі стилістики в картинках http://vk.com/public44784579 
• Оnline-словники української мови в одному місці http://www.rozum.org.ua/ 
• Віртуальний словник рідковживаних українських слів http://slovopys.kubg.edu.ua 
• Найчастіші помилки http://www.inem.lviv.ua/?page_id=1425
• Культура мови на щодень http://kultura-movy.wikidot.com 
• Уроки державної мови  http://mova.kreschatic.kiev.ua 
• Моволюбам Пономарів   http://l-ponomar.com/karta_sajtu/