21
лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.
Мова – духовний скарб нації. Це не просто
засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи
справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити у своїй душі світлицю, в якій зберігається
найцінніший скарб – МОВА.
Люди
говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи
застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна
втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв людського духу. Дейвід
Кристал, один із світових експертів з питань мов, вважає, що мовна
різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови збіднює світ. Щоразу,
коли втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальне бачення світу.
Тож, де
і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови? Історія
свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Тобто, святкуємо ми цей день з
присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію
протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови.
Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову.
Минуло
багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції
ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого
2000 року, цей
день відзначають і в Україні. За недовгий час свого існування це свято вже
стало традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе
частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину
любові до рідної мови. Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є
у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без
нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова. При відзначенні дня
рідної мови проводяться різноманітні заходи: мовні години, родинні свята „Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє,
збідніє земля назавжди”, бесіди, години спілкування „О, рідна Мовонько, о мово!
В тобі від Бога кожне слово”.
Немає коментарів:
Дописати коментар